Екзема, псоріаз, алкоголь, лікування

Вістник дерматології та венерології № 2-1999, стр. 21–22.

 

№ 2-1999, стр. 21–22.

Встановлено, що у хворих з алкоголезалежними формами екземи та псоріазу має місце значне зниження вмісту біотину в сироватці крові, особливо його пов’язаної з білками форми. В результаті проведеного комплексного лікування цих хворих біотином і коферментними препаратами (піридоксальфосфат, флавінат) отримані добрі терапевтичні результати. Клінічне одужання і значне поліпшення відзначалися у 68 (89,4%) з 76 хворих екземою та псоріазом, які зловживають алкоголем, що в 3,3 рази більше, ніж при лікуванні таких же хворих загальноприйнятими в даний час методами і засобами без використання вітамінних коферментних препаратів . У всіх хворих з алкоголезалежними формами екземи та псоріазу, які отримували комплексне лікування біотином, пиридоксальфосфатом і Флавінат, до кінця лікування спостерігалася повна нормалізація в сироватці крові всіх форм біотину. У хворих контрольної групи рівень біотину в сироватці крові до кінця лікування продовжував залишатися зниженим.

 

Біотину (вітамін H, або B8) в минулого приділялося мало уваги, хоча і було відомо про те, що цей вітамін необхідний для нормального здійснення енергетичних процесів, росту, для синтезу жирних кислот, антитіл, травних ферментів і метаболізму нікотинової кислоти [1]. Пізніше було встановлено, що біотин володіє інсуліноподібною активністю і здатний знижувати вміст цукру в крові. При вивченні цього вітаміну було виявлено 9 ферментних систем в організмі людини, для роботи яких необхідний біотин [2]. При недостатності біотину вміст ліпідів у печінці зменшується на 30%, що зумовлено зниженням синтезу жирних кислот. Встановлено зв’язок біотину з іншими вітамінами, зокрема з фолієвою кислотою, вітаміном B12, аскорбіновою кислотою, тіаміном і пантотеновою кислотою. Особливо тісні взаємини існують між біотином і фолієвою кислотою. При недостатності біотину порушується утилізація організмом фолієвої кислоти і перетворення її в активні коферментні форми. Біотин полегшує симптоми пантотенової недостатності і, навпаки, пантотенова кислота пом’якшує прояв авітамінозу біотину.

 

Недостатність біотину у тварин характеризується припиненням зростання і зниженням (до 40%) маси тіла, почервонінням і лущенням шкіри, випаданням вовни, утворенням періорбікулярної еритеми і атактичної ходи, набряком лапок і типовою позою тварини з згорбленою “кенгуруподібною” спинкою. Одночасно у тварин при недостатності біотину спостерігається дерматит.

 

У нормальних умовах людина повністю задовольняє свою потребу в біотині за рахунок синтезу його мікрофлорою кишечника. У літературі є дуже мало публікацій, присвячених вивченню недостатності цього вітаміну в людини. Відомо, що при нестачі біотину спостерігаються загальна слабкість, втрата апетиту, нудота, депресія, сонливість, підвищена стомлюваність, дратівливість, болючість і слабкість м’язів, а також суха або жирна себорея шкіри, осередкове облисіння і лупа [3, 4]. Язик стає блідим і гладким, слизові оболонки рота і гортані – сірого (безкровного) кольору. У крові знижується вміст гемоглобіну і підвищується рівень холестерину і цукру [3, 5, 6]. Є окремі повідомлення про ефективність біотину у хворих нейродермітом, дисгідрозом, екземою, некротичним акне, псоріаз і т. Д. [2, 4].

 

У роботі була використана мікробіологічна методика визначення вмісту біотину в сироватці крові хворих [6, 7]. Всього під спостереженням було 128 алкоголезалежних хворих екземою (n = 43) та псоріазом (n = 85). В основну групу входили 76 хворих екземою (n = 29) та псоріазом (n = 47). Отримані результати вивчалися в порівняльному аспекті і зіставлялися з даними контрольної групи (n = 52), в яку були включені 14 хворих екземою та 38 хворих на псоріаз.

 

Отримані нами раніше дані вказують на те, що при екземі і псоріазі має місце певна недостатність біотину. Як виявилося, у хворих екземою та псоріазом вплив алкоголю виявлявся в значному (в 4,2 і 4,5 рази) зменшенні рівня пов’язаної з білками форми вітаміну B8 в крові, який становив відповідно 6,2 1,4 і 6,7 1, 0 нг% при нормі 28,2 0,2 нг%.

 

У процесі комплексного лікування цих хворих нами використовувалися вітамінні коферментні препарати піридоксальфосфат (кофермент вітаміну B6) по 10 мг внутрішньом’язово через день на курс лікування до 15 ін’єкцій і флавінат (кофермент вітаміну B2) по 2 мг внутрішньом’язово через день на курс лікування до 15 ін’єкцій. Одночасно всі хворі з алкоголезалежними формами екземи та псоріазу щодня внутрішньом’язово отримували біотин у вигляді 0,1% розчину по 2 мл. Курс лікування біотином становив 20-25 ін’єкцій. По завершенні парентерального введення цих препаратів хворим, як правило, в амбулаторних умовах рекомендувалося ще протягом 2-3 міс. продовжувати приймати всередину 1-2 рази на день таблетований комплекс, що складається з пірідоксальфофата по 0,02 г (20 мг), рибофлавіну по 0,01 г (10 мг) і біотину по 0,005 г (5 мг). Зовнішньо хворі отримували індиферентні мазі і креми.

 

В результаті лікування у хворих спостерігалися хороші терапевтичні результати. Клінічне одужання і значне поліпшення відзначалися у 68 (89,4%) з 76 хворих: у 26 (89,6%) хворих екземою та у 42 (89,3%) хворих на псоріаз, що зловживають алкоголем. При лікуванні алкоголезалежних форм екземи та псоріазу загальноприйнятими в даний час методами і засобами без використання вітамінних коферментних препаратів були отримані результати в 3,3 рази гірше, ніж у групі хворих, яких лікували коферментами. У контрольній групі з 52 хворих екземою та псоріазом позитивні терапевтичні результати спостерігалися тільки у 14 (26,9%) хворих.

 

У всіх хворих з алкоголезалежними формами екземи та псоріазу, які отримують комплексне лікування вітамінними коферментними препаратами, до кінця лікування спостерігалася повна нормалізація в сироватці крові вмісту всіх форм біотину. У хворих контрольної групи рівень біотину в сироватці крові до кінця лікування продовжував залишатися зниженим.

 

В організмі людини вітамін B8 забезпечує важливі функції в обміні речовин. Можна припустити, що на початку розвитку недостатності біотину організм максимально використовує вільну форму цього вітаміну і в межах своїх можливостей зберігає рівень пов’язаної з білками форми біотину. Для цього використовуються всі резерви біотину, які знаходяться в організмі у вигляді вільної форми цього вітаміну. Однак це можливо до тих пір, поки в організм людини поступає достатня кількість біотину або поки синтез цього вітаміну мікрофлорою кишечника забезпечує необхідну концентрацію біотину в крові. У міру наростання дефіциту біотину відбувається порушення процесів біотрансформації вітаміну B8 в його коферментний стан, що виражається в зменшенні вмісту зв’язаної з білками форми цього вітаміну.

 

Встановлено, що у хворих екземою та псоріазом має місце недостатність біотину. Значне зниження вмісту біотину в сироватці крові, особливо його пов’язаної з білками форми, спостерігається у хворих, що зловживають алкоголем. В результаті комплексного лікування хворих з алкоголезалежними формами екземи та псоріазу біотином і коферментними препаратами (піридоксальфосфат, флавінат) отримані добрі терапевтичні результати. Клінічне одужання і значне поліпшення відзначалися у 68 (89,4%) з 76 хворих екземою та псоріазом, які зловживають алкоголем, що в 3,3 рази більше, ніж при лікуванні таких же хворих загальноприйнятими в даний час методами і засобами, без використання вітамінних коферментних препаратів. У всіх хворих з алкоголезалежними формами екземи та псоріазу, які отримують комплексне лікування біотином, пиридоксальфосфатом і Флавінат, до кінця лікування спостерігалася повна нормалізація в сироватці крові вмісту всіх форм біотину. У хворих контрольної групи рівень біотину в сироватці крові до кінця лікування продовжував залишатися зниженим.

 

Література

1. Идз М. Д. Витамины и минеральные вещества. – Санкт-Петербург: Комплект, 1996;503.

2. Лоу К. Все о витаминах. – М.: Крон-Пресс, 1995;311.

3. Обербайл К. Витамины-целители. – Минск: Парадокс, 1997;448.

4. Студницин А. А., Тищенко Л. Д. Витамины в дерматологии. – М.: Медицина, 1969;167.

5. Тищенко Л. Д. Витамины в дерматологии: Учебное пособие. – М.: УДН, 1987;94.

6. Тищенко А. Л. Содержание биотина в сыворотке крови у больных экземой и псориазом. Вестн. дерматол., 1998;5:37-40.

7. Тищенко Л. Д., Рахмалевич Е. М. Инструкция по постановке метода микробиологического определения биотина в сыворотке крови с помощью ферментативного расщепления белковых компонентов витамина: Методическое письмо. – М.: Минвуз СССР, 1985;1-4.